Дніпропетровська міськрада не перейменує вулиці на честь організаторів Голодомору

З порядку денного сьогоднішньої сесії Дніпропетровської міської ради виключене питання "Про перейменування проїздів міста, найменованих іменами осіб, причетних до політичних репресій, організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Про це повідомляє радіо "Свобода".

Депутати відмовились розглядати проект рішення, аби "не допустити політичних інсинуацій".

Раніше передбачалося, що сьогодні в Дніпропетровську відбудеться перейменування вулиць, названих іменами Постишева, Косіора та Чубаря, які, за рішенням Верховного Суду, входять до переліку осіб, винних в організації Голодомору.

На перейменуванні багато років поспіль наполягали й дніпропетровські громадські активісти.

Вулицю Косіора планували перейменувати в Бульварну, а вулицю Чубаря назвати на честь краянина Григорія Омельченка, який увійшов в історію як останній лоцман дніпрових порогів.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.