Головний собор Болграда нарешті загасили. Площа пожежі - 500 кв.м

Пожежу в Спасо-Преображенському соборі в Болграді Одеської області загасили.

Пожежникам знадобилося 10 годин, щоб загасити пожежу в соборі в Болграді, повідомила "Інтерфаксу" помічник начальника Головного управління МНС України в області Майя Гринькова.

За її словами, загальна підсумкова площа пожежі склала 500 кв.м. Гринькова також додала, що пожежники і у п'ятницю вночі продовжать проливати горілі ділянки будівлі, щоб уникнути повторного спалаху.

Причини пожежі та завдані збитки відновлюються.

Нагадаємо, сьогодні близько 7 ранку загорівся Спасо-Преображенський собор, пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя, розташований поруч Болграда. Близько 9 ранку впала баня храму, в якій знаходився осередок загоряння.

Станом на 11:00 у четвер пожежа була локалізована, але о 14:00 через сильний вітер розгорілася з новою силою, вогонь перекинувся на дах.

Спасо-Преображенський собор у Болграді було закладено в 1820, його будівництво завершено в 1838 році. Побудований в стилі суворого класицизму на пожертви мешканців міста. Собор є пам'яткою архітектури.

Спасо-Преображенський собор у Болграді до пожежі. Фото: touregion.od.ua

Висота церковної бані, оформленої коринфськими пілястрами, становить 50 метрів. Інтер'єр розписаний у 1912-1914 роках художником Павлом Піскарьовим у стилі романтизму за ескізами Васнєцова. Реконструкція собору почалася в 2001 році.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.