Головний собор Болграда нарешті загасили. Площа пожежі - 500 кв.м

Пожежу в Спасо-Преображенському соборі в Болграді Одеської області загасили.

Пожежникам знадобилося 10 годин, щоб загасити пожежу в соборі в Болграді, повідомила "Інтерфаксу" помічник начальника Головного управління МНС України в області Майя Гринькова.

За її словами, загальна підсумкова площа пожежі склала 500 кв.м. Гринькова також додала, що пожежники і у п'ятницю вночі продовжать проливати горілі ділянки будівлі, щоб уникнути повторного спалаху.

Причини пожежі та завдані збитки відновлюються.

Нагадаємо, сьогодні близько 7 ранку загорівся Спасо-Преображенський собор, пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя, розташований поруч Болграда. Близько 9 ранку впала баня храму, в якій знаходився осередок загоряння.

Станом на 11:00 у четвер пожежа була локалізована, але о 14:00 через сильний вітер розгорілася з новою силою, вогонь перекинувся на дах.

Спасо-Преображенський собор у Болграді було закладено в 1820, його будівництво завершено в 1838 році. Побудований в стилі суворого класицизму на пожертви мешканців міста. Собор є пам'яткою архітектури.

Спасо-Преображенський собор у Болграді до пожежі. Фото: touregion.od.ua

Висота церковної бані, оформленої коринфськими пілястрами, становить 50 метрів. Інтер'єр розписаний у 1912-1914 роках художником Павлом Піскарьовим у стилі романтизму за ескізами Васнєцова. Реконструкція собору почалася в 2001 році.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".