У Києві загорівся Костел святого Миколая. ОНОВЛЕНО

У Києві ввечері, 3 вересня, загорівся Костел святого Миколая. На місці працюють пожежники

Про це повідомляє ZN.UA.

 

"У Києві горить Костел святого Миколая. Горить друга (задня) частина будівлі", - йдеться у повідомленні.

Міські рятувальні служби, 15 фахівців ДСНС та 4 одиниці техніки ліквідовують пожежу в Костелі Святого Миколая на вулиці Великій Васильківській.

Міський голова Віталій Кличко зазначив, що загорання сталось між першим і другим поверхами та швидко розповсюдилось на покрівлю будівлі. Ранг пожежі-2.

О 22:40 пожежу було локалізовано. Як відзначили у ДСНС, на місці події задіяно 16 одиниць основної та спеціальної техніки та 80 людей особового складу

Як повідомляє Суспільне - станом на 23:30 пожежу було ліквідовано.

Під час пожежі згорів духовий орган — це був єдиний діючий такий інструмент в Європі.
"Була репетиція, під час репетиції затріщало щось в самому органі, він загорівся. Практично орган, як кажуть, спалений", — розповів єпископ Віталій Кривицький.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.