У Львові прочитають лекцію про авангардну архітектуру 1930-их

Центр міської історії Центрально-Східної Європи та Польський Інститут у Києві запрошують на лекцію проф. Романи Цєльонтковської "Польська авангардна архітектура – Львів 1934 vs Ополе 2004 – зміна способу сприйняття, проектування, створення та використання вілли".

Захід відбудеться у рамках виставки "Дім: століття змін".

Час і місце: 15.02.2012 о 18:30, Львів, Центр міської історії Центрально-Східної Європи, вул. Богомольця, 6.

Проф. Цєльонтковська говоритиме про два приклади авангардної архітектури. Будинок архітектора Вавжиньца Дайчака, який нічим не поступається зразкам Баухаусу 1930-х років - один з найбільш репрезентативних прикладів модерністичної вілли у Львові.

Історія вілли є особливою, наскільки може бути особливим свідок історії.

Іншим об’єктом є сучасний проект від KWK Promes, архітектора Роберта Щенсного. Віллу було спроектовано і виконано від першого ескізу і до обладнання інтер’єру. Є вона естетично цілісною – монохроматичною, статичною в своїй елегантності, виконана прекрасно і з технічного огляду і з огляду на матерію. Ікона сучасності.

Обидва об’єкти розділяють десятки років. Їх поєднує репрезентативність способу життя, свідомість клієнтів, уважність до авангардизму, майстерність архітекторів. Драматична, складна історія першого є фоном для короткої, прозорої історії другого.

Проф. Романа Цєльонтковська – завідувач кафедри проектування у просторі, архітектурного факультету Ґданської політехніки; архітектор, проектант, критик сучасної архітектури, починаючи з 1992 року займається модерністичною архітектурою Львова (автор книжки "Архітектура та урбаністика Львова за часів ІІ Речі Посполитої", 1998; у співавторстві: "Деталь житлової архітектури Львова ХІХ-ХХ ст.", 2008).

Виставку "Дім: Століття змін" представлено в приміщенні Центру міської історії у період від 3 листопада 2011 року до 10 травня 2012 року. Проект досліджує історію житла, його культурні та соціальні аспекти в різних ідеологічних та політичних вимірах впродовж ХХ століття.

Читайте на ІП: "Львів пострадянський. Місто, про яке не хочуть знати"

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.