Єпископи УГКЦ проголосили рік патріарха Сліпого

Під час Синоду єпископів Української Греко-католицької церкви, який відбувся 8-9 лютого у Брюховичах під Львовом, було відкрито рік пам’яті патріарха Йосипа (Сліпого).

 

Заходи з ушанування приурочені до 120-ої річниці від народження очільника УГКЦ, яке відзначатиметься 17 лютого.

"Патріарх Йосип - живе втілення долі української Церкви і нашого народу в ХХ столітті, - йдеться у посланні Синоду УГКЦ. - Його, як і багатьох інших, було незаконно позбавлено свободи (18 років ув’язнення) збиратися з одновірцями. Його, як і мільйони українців, прирекли на тортури у катівнях НКВД/КГБ і на мучеництво в ГУЛАГу".

Агентурна справа "Ходячие". НКВД проти УГКЦ

На думку єпископів, погляди патріарха Йосипа на національну єдність і сьогодні "стають дороговказом", оскільки й зараз брак єдності знову стає "нашою національною бідою, коли народ штучно ділять за регіональними, історичними, мовними й культурними ознаками".

 

У посланні стверджується, що саме завдяки патріархові Йосипу УГКЦ в діаспорі не просто вижила, вона стала світовою церквою.

У листопаді 2011 року Верховна Рада відмовилася розглядати постанову про святкування 120-річчя Йосипа Сліпого на загальнодержавному рівні.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.