"Майору Вихору" Євгену Березняку - 98 років!

Сьогодні виповнюється 98 років Євгену Березняку - легендарному українському розвіднику, який був одним із рятівників Кракова від його підриву нацистами під час Другої світової війни.

Євген Березняк народився у Катеринославлі (Дніпропетровськ) 25 лютого 1914 року. З 1933-го викладав у школах на Дніпропетровщині. З жовтня 1939-го до червня 1941-го - завідувач Львівським міським відділом народної освіти. З осені 1941 року перебував у радянському підпіллі на Дніпропетровщині.

В 1943-44 рр. вчився в Головному розвідувальному управлінні Генштабу СРСР. В ніч на 19 серпня 1944 року на чолі розвідувальної групи "Голос" десантувався на території окупованої Польщі під Краковом. Одразу ж після висадки потрапив у полон, через кілька днів утік із гестапо, знайшов на явочній квартирі решту групи і розпочав роботу.

Групі "Голос" на чолі з капітаном Березняком удалося повністю розвідати Краківський укріпрайон, зібрати і передати в штаб 1-го Українського фронту достовірну інформацію про дислокацію нацистських армій, корпусів і дивізій, повітряних ескадр.

 Євген Березняк. Фото: segodnya.ua

Найважливішими операціями групи були: отримання від німецької абвер-команди № 115 (від завербованого фельдфебеля Курта Хартманна) плану мінування Кракова, розкриття складу, озброєння та дислокацію всіх дивізій і корпусів, що входили до складу 17-ї польової армії, яка тримала оборону перед військами 1-го Українського фронту.

Після завершення роботи групи Березняк за перебування у нацистському полоні потрапив у табір НКВД.

Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти

В 1947 році закінчив Львівський педагогічний інститут. З кінця 1945-го до 1954 - на педагогічній роботі у Львові, з 1954 до 1984 - в Міносвіти УРСР, з них 25 років - керівником Головного управління шкіл. В 1965-му був остаточно реабілітований за своє перебування в полоні. В 1968 році став кандидатом педагогічних наук.

В 1963 році ГРУ розсекретило діяльність групи "Голос". В 1967 році письменник Юліан Семьонов пише книгу "Майор "Вихор" - одну із свого "серіалу" про радянського розвідника Штірліца-Ісаєва (за сюжетом, син Ісаєва входить у розвідгрупу Березняка-"Вихора"). Тоді ж було знято однойменний фільм, який швидко зробив Євгена Березняка знаменитим.

 Книга спогадів, видана у 1987 році

Автор близько 100 наукових матеріалів. Автор книг-спогадів "Я - Голос" (1971), "Пароль "Dum Spiro" (1987), "Операція "Голос" (1992), виданих загальним накладом 2 млн екземплярів.

Деякі з нагород: "Віртуті Мілітарі" (1964, Польща), орден Вітчизняної війни І-го ступеня (1965), ордени Богдана Хмельницького трьох ступенів (1999-2005). Герой України (2001).

"Історична Правда" вітає Євгена Березняка з днем народження і бажає ветеранові здоров'я.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.