У Польщі встановлять пам'ятник воїнам УНР і УГА

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич зустрівся із генеральним консулом України в Республіці Польщі Владиславом Каневським з приводу заходів, присвячених увічненню українців, похований на території сучасної Польщі.

Про це повідомляє "ҐалІнфо" із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Генеральний консул зазначив, що впродовж наступного місяця планує отримати реєстр всіх меморіальних місць на території його консульського округу (він охоплює три воєводства – Люблінське, Підляське та Підкарпатське), зокрема українських військових поховань.

За словами Владислава Каневського, всі ці місця мають бути належно впорядковані й пошановані.

Олег Панькевич зазначив, що Львівська обласна рада фінансово підтримує заходи із впорядкування українських поховань в РП та вшанування пам’яті українців, похованих на території сучасної Польщі.

Святослав Шеремета, який очолює комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля", зазначив, що найближчим часом в польському Ланцуті буде встановлено пам’ятник на кладовищі воїнів Армії УНР та УГА, виготовлений коштом обласної ради.

Крім цього, планується впорядкування українських кладовищ у Перемишлі, у селі Дубина Підляського воєводства та поблизу Любачева.

Також учасники зустрічі обговорили вшанування 65-ї річниці від початку операції "Вісла", зокрема про заходи, які відбудуться в Польщі та на Львівщині.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.