Помер останній ветеран Першої світової війни

Британка Флоренс Ґрін померла в будинку пристарілих в англійському графстві Лінн в суботу, 4 лютого. Вона була останнім документально підтвердженим ветераном Першої світової війни. З її смертю в живих не залишилося жодного учасника тих подій.

Про це повідомляє BBC.

Жінка не дожила до свого 111-го дня народження два тижні.

Флоренс Ґрін влаштувалася офіціанткою на базу Королівських ВПС Великої Британії у вересні 1918 року, коли їй було всього 17 років.

Три історії кохання під час Першої світової

Незважаючи на те, що Ґрін не брала участь у бойових діях, її офіційно визнали ветераном війни, коли дослідники виявили записи про її службу у ВПС в Національному архіві.

 Флоренс Ґрін не дожила до свого 111-річчя всього два тижні

"Я познайомилася з величезною кількістю пілотів, часто ходила на побачення, мені навіть пропонували покататися на одному з літаків, але я дуже боялася висоти, - згадувала воєнні роки Флоренс. - За час роботи я знайшла багатьох друзів, в певному сенсі це було найкращим часом мого життя".

Як відбувалася аерофотозйомка в часи Першої світової (ФОТО)

Місіс Ґрін мала троє дітей, чотирьох онуків і семеро правнуків. Її чоловік, який був ветераном обох світових війни, помер у 1975-му у віці 82 роки.

Останній бойовий офіцер Першої світової, ветеран Королівського морського флоту Клод Шоулз, помер в Австралії у травні 2011 року. Йому було 110 років і 63 дні і він жодного разу не взяв участь у парадах на честь Перемоги.

Нагадаємо, у жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем грандіозного військового конфлікту.

Більше про Першу світову читайте на "Історичній Правді" за тегом "Перша світова війна"

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".