Янукович співчуває смерті останнього президента УНР

Президент України Віктор Янукович висловив співчуття у зв’язку зі смертю відомого політичного і громадського діяча Миколи Плав’юка.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

"Глибоко сумую з приводу тяжкої втрати для України – смерті Миколи Плав’юка, відомого політичного і громадського діяча, останнього президента Української Народної Республіки в еміграції, - йдеться у співчутті глави держави. - Вічна йому пам’ять".

Голова Проводу Українських Націоналістів, останній президент УНР у вигнанні Микола Плав'юк помер 10 березня 2012 року.

У серпні 1992 року Микола Плав'юк під час урочистого засідання Верховної Ради України передав президенту Кравчуку клейноди УНР і грамоту із взаємоузгодженим формулюванням, що проголошена в 1991 році республіка Україна є правонаступницею Української Народної Республіки.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.