Президентом Німеччини став дослідник архівів "Штазі"

Федеральні збори обрали Йоахіма Гаука 11-им федеральним президентом ФРН.

Про це повідомляє УкрІнформ.

"Делегати федеральних зборів проголосували за кандидатуру Йоахіма Гаука", - сказав голова німецького парламенту.

72-річний кандидат від правлячої консервативно-ліберальної коаліції та опозиційних соціал-демократів і "зелених" отримав необхідну для перемоги абсолютну більшість вже у першому турі голосування.

Йоахім Гаук народився 24 січня 1940 року у німецькому місті Росток. Здобувши освіту теолога, до 1990 року він служив євангелістським священиком у колишній НДР.

Будучи активним противником соціалістичного режиму, наприкінці 80-х років став одним із лідерів громадського протестного руху "Новий форум". Після возз'єднання Німеччини і до 2000 року очолював Федеральне відомство з догляду над архівами колишнього міністерства держбезпеки ("штазі").

До останнього моменту керував громадським об'єднанням "Проти забуття, за демократію".

У червні 2010 року Гаук як кандидат від опозиційних соціал-демократів та "зелених" програв Крістіану Вульфу на виборах президента ФРН.

Церемонія інавгурації новообраного президента Німеччини відбудеться 23 березня.

Президент Німеччини не має у своєму розпорядженні реальної влади і в основному виконує представницькі функції, його погляд та позиція мають значний вплив на громадську думку в країні.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".