Церкви на Дніпрових схилах не такі важливі, як вертолітні майданчики

Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі не може отримати дозволи для проведення комунікацій до храму через статус дніпровських схилів як особливо цінних земель.

Цю проблему озвучив представник храму під час круглого столу на тему: "Стан і перспективи збереження пам’яток культурної спадщини, які передані або орендуються релігійними громадами", ініційованого постійною комісією Київради з питань культури та туризму.

«Як будувати вертолітний майданчик, то дозволи для будівництва і відведення землі на території пам’ятки історії та ландшафту місцевого значення видаються легко і просто, а коли до пам’ятки треба провести комунікації, щоб храм міг підтримувати у приміщенні сталу температуру, бюрократична машина відправляє священиків для отримання необхідних дозволів сімома колами пекла", - зазначив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Нинішня Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі збудована у 1809 році, до неї культові споруди існували на цьому місці, починаючи з ХІ століття і з самого початку усі вони носили ім′я Святого Миколая.

На початку 1990-х рр. церква була передана релігійній громаді УГКЦ. Нині це діючий храм, який у 2001 році відвідав Папа Іван Павло ІІ під час свого апостольського візиту в Україну.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.