У ПОЛЬЩІ ПОКАЗУЮТЬ СКАРБИ ДАВНЬОРУСЬКИХ ЧАСІВ (фото)

Музей університету Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, Польща) виставив цінні археологічні знахідки, віднайдені під час досліджень староукраїнського міста Червень.

Серед експонатів – коштовні жіночі прикраси, датовані XIII століттям, повідомляють "Ареховісті".

На розкопках міста Червень польські археологи знайшли два скарби, а точніше – коштовності, які залягали у двох місцях на відстані 20 м одне від одного.

 Браслети зі знайденого скарбу

Разом було викопано 40 предметів різної величини. Це – персні, сережки, браслети, нарукавні спіралі тощо. Вироби зроблені переважно із срібла високої якості, деякі з них – із позолотою.

Археологи твердять, що наявність таких коштовних прекрас свідчить про те, що у цій частині Червеня колись жила знать. Очевидно, що скарби було закопано у часи татарського набігу в середині XIII ст.

Знахідка лежала в дерев'яній діжці

Археологічні розкопки у Червені (неподалік м.Томашів Любельський) тривають уже багато років. У X-XIII ст.ст. це місто було центром Червенської землі (Червенські городи). У середньовіччі ця територія була заселена східнослов'янськими племенами дулібів, бужан та волинян. 

 Фото: archeowiesci.pl

Першу згадку про Червенські городи літопис подає у 981 році, коли Володимир Великий здійснив похід на цю територію.

На початку XII сторіччя сини Володимира Ярослав і Мстислав остаточно приєднали Червенські городи до Київської Русі.

 Крім коштовностей, було знайдено і рештки бойової сокири

У XI-XII ст.ст. Червенські городи входили до складу Волинського князівства, а в XIII-XIV  ст.ст.- до Галицько-Волинської держави.

В середині XIII ст. Червенські городи зруйнували монголо-татари, і вони занепали. У другій половині XIV ст. територія Червенських городів була захоплена Польщею і Великим князівством Литовським.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.