ПОМЕРЛА ВДОВА ЧОРНОВОЛА АТЕНА ПАШКО

20 березня відійшла у вічність відома поетеса, громадська діячка, учасниця українського правозахисного руху Атена Василівна Пашко. Це сталося з чотири дні до річниці смерті її чоловіка В'ячеслава Чорновола.

Про це повідомив у своєму блозі Мирослав Маринович.

Атена Пашко народилася у 1931 році на Львівщині. У 7-му класі писала повстанські вірші, на кілька з них було створено пісні. У 12-річному віці носила секретні матеріали з рідного села Пруси (тепер Бистриця на Дрогобиччині) до сусіднього Бикова.

Переїхавши в 60-х роках до Львова, мала широке коло спілкування з українською інтелігенцією з-поміж шістдесятників.

За свої виступи на оборону репресованих діячів української культури неодноразово зазнавала утисків і мала заборону на друк творів, пережила обшуки, звільнення з роботи й ув’язнення.

У 1969-1972 рр. брала участь у виданні підпільного журналу "Український вісник".

Атена Пашко. Фото надане ІП Василем Овсієнком

З 1980-х років поезії Атени Пашко друкувалися за кордоном. З її книжок – найвідоміші збірки поезій "На перехрестях" (Мюнхен, 1989), "На вістрі свічки" (Балтимор-Торонто, 1991), "Лезо моєї стежки" (Київ, 2007).

Атена Пашко – голова Союзу Українок (з 1991 р.). Багатолітній член політради і проводу Народного Руху України. Президент Міжнародного благодійного фонду В’ячеслава Чорновола (з 1999 р.), який вивчає, популяризує й увічнює пам'ять Чорновола, зокрема, виданням 10-томника його "Творів".

В'ячеслав Чорновіл загинув у автокатастрофі 25 березня 1999 року.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.