Анонс: круглий стіл про усну історію в Україні

В Київському національному університеті відбудеться всеукраїнський круглий стіл "Усна історія в Україні: сучасність та перспективи". Шукають учасників.

Організатори заходу: Київський національний університет ім.Шевченка, історичний факультет, кафедра новітньої історії України, "Центр усної історії" та Українська асоціація усної історії.

Дата і місце: 21 травня 2012 року в Київському національному університеті ім. Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60)

Для обговорення пропонується така тематика:

- Теорія і методики усноісторичних досліджень.
- Усна історія в Україні в дослідницьких проектах.
- Усна історія в освітньому процесі.
- Проблеми архівування, збереження та презентації джерел усної історії. Усна історія в електронних медіа.
- Усна історія і дослідження історичної пам’яті.
- Суспільство, спільнота, індивід у фокусі усноісторичних досліджень. Усноісторичні методики в царині публічної історії.

Для участі просять надсилати заявки, які містять відомості про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів, контактна інформація (адреса електронної пошти та контактний телефон), тему та тези виступу (вся заявка обсягом не більше 2 тис. знаків) на адресу: ohu.kyiv2012@gmail.com

Кінцевий термін подання заявок – 16 квітня 2012 р. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 20 квітня 2012 р.

Планується публікація матеріалів круглого столу у "Віснику КНУ".

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців.

Читайте також: "У Києві презентували архів "Усна історія незалежної України"

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.