Стартував проект усної історії про російсько-українську війну

Запорізькі історики представили перший випуск спогадів учасників АТО.

У книзі - розповіді ветеранів про бойові дії, віру, мотиви мобілізації, успіхи і втрати на війні, повідомив кореспондент Історичної Правди.

В реалізації проекту беруть участь Український інститут національної пам’яті (УІНП), історичний факультет Запорізького національного університету (ЗНУ) і Запорізька облдержадміністрація.

Понад рік тому група науковців із Запоріжжя почала цикл історичних лекцій у військкоматах області. Під час цих лекцій слухачі-військовослужбовці ділилися настільки цікавими подробицями бойових дій, що було прийнято рішення започаткувати окремий проект із усної історії.

"Це російсько-українська війна, яка з політичних причин називається антитерористичною операцією, - зазначив директор департаменту культури Запорізької ОДА Владислав Мороко. - І ми маємо записати історію цієї війни такою, яка вона була. Щоб історики майбутнього могли зрозуміти, за що і як воювала українська армія".

На даний момент підготовлено чотири випуски матеріалів, перший із них уже видано. До опублікованих свідчень додані географічні карти територій, де відбувалися описані події.

"Наше завдання - зібрати максимальну кількість правдивих розповідей про цю страшну війну XXI сторіччя, - наголосив Мороко. - І ця війна не закінчена, вона триває. Повірте нам, запоріжцям, які живуть за 100 км від фронту".

Під час збору спогадів історики застосовують системний підхід, розділяючи свідчення на сім груп: службовці ЗСУ, Нацгвардія, добровольці, МНС, МВС, прокуратура, волонтери, переселенці.

"У зв'язку зі специфічним досвідом представників цих груп були складені окремі опитувальники для кожної категорії, щоб пізніше науковцям було легше співставляти й осмислювати ці свідчення", - зазначив доцент кафедри новітньої історії України ЗНУ, кандидат історичних наук Олексій Штейнле.

За його словами, українці 70 років не жили в умовах повномасштабних військових дій, тому розповіді очевидців є унікальним людським досвідом у цій ситуації.

Наразі записано усні розповіді понад 40 учасників подій, у планах - ще десятки інтерв'ю. До першого друкованого випуску увійшли свідчення шести очевидців з різних груп, наступні планується робити тематичними.

"Окремий випуск хочемо присвятити 55-ій артилерійській бригаді, - зазначив Штейнле. - Це найбільший підрозділ у Запоріжжі, і місто дуже пишається своїми "богами війни".

Ще один напрямок роботи запорізьких істориків - музеєфікація артефактів російсько-української війни 2014-2015 років.

Один із майбутніх експонатів - пробита кулею армійська фляга, яка під Маріуполем врятувала життя бійцю 37-го окремого мотопіхотного батальйону з позивним "Аул". Збереглася і куля, що, пробивши флягу, застрягла в "розгрузці" військовослужбовця.

"Плануємо також створити сайт, і там будуть не тільки спогади і розшифровки, - додав історик. - Один із пріоритетів - фото і відеоролики з мобільних телефонів військовослужбовців, зняті безпосередньо під час подій".

Випускник історичного факультету ЗНУ В'ячеслав Зайцев, чиї спогади увійшли у перший друкований випуск, служив на посаді гранатометника в 79-ій аеромобільній бригаді. Був двічі поранений (жовтень 2014 року - Донецький аеропорт, лютий 2015 року - Дебальцеве). Нагороджений медаллю "За мужність" ІІІ ступеня.

"Перша атака "Граду", це здається, початок липня, саме з Росії, і з цього часу нас почали засипати просто "Градом". По [іншій] бригаді вже били "Ураганом", - пригадав Зайцев. - Для того, щоб уявити різницю, "Град" – це приблизно 40 кг, а "Ураган" – 270 кг. Це був "морський бій", але не з нашого боку, ми не могли відповідати. Це вони грали – влучать чи ні. Але ми виконували дуже корисну функцію, витягуючи на себе силу сепаратистів та росіян".

За словами першої заступниці голови УІНП Аліни Шпак, записані свідчення є також безцінним архівом усної історії.

"Крім паперових книг, залишиться архів спогадів, який стане базисом для подальших досліджень про війну", - зазначила чиновниця.

Усна історія - науковий збір і опрацювання історичної інформації про осіб, родини, важливі події тощо за допомогою інтерв'ювання учасників або очевидців.

Інші матеріали за темою "Усна історія"

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.