Спецпроект

Всеукраїнський онлайн-марафон «Українці-Рятівники. Марафон історій»

14 травня 2021 року Україна вперше відзначатиме День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Нині 2659 українців удостоєні Державою Ізраїль цього високого звання. Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими

Упродовж 11–13 травня (11:00–14:00) Музей історії України у Другій світовій війні спільно з Українським інститутом національної пам'яті проведе онлайн-марафон, під час якого розповість 26 історій порятунку з усіх регіонів України, презентує відеоісторії, зроблені на основі документальних фото, й поділиться контентом проєкту "Українці-Рятівники" (портрети.com.ua), який упродовж трьох років реалізується на його базі.

 

Запрошеними спікерами марафону стануть члени родин Праведників, представники єврейських організацій, вітчизняні історики, а також музейники з Вінниччини, Волині, Закарпаття, Запоріжчини, Києва, Київщини, Луганщини, Одещини, Полтавщини, Чернігівщини, Харківщини, Хмельниччини, Івано-Франківщини, Львівщини.

Метою марафону є популяризація прикладів гуманізму й толерантності українців та уродженців України під час Голокосту; дослідження мотивацій та стратегій порятунку євреїв; установлення нових персоналій Праведників-Рятівників; об'єднання суспільства навколо пам'яттєвого дискурсу.

14 травня (11:00–13:00) відбудеться підсумковий круглий стіл (організатори – Національний музей історії України у Другій світовій війні, УІНП та ВБФ "Заради тебе"), на якому буде розглянуто питання особливостей порятунку євреїв у різних регіонах України та на окупованій території європейських країн, процедурні вимоги й міжнародний досвід щодо надання звання "Праведник народів світу" та встановлення фактів порятунку євреїв у роки Голокосту, проблему присвоєння звання Праведника Митрополиту УГКЦ Андреєві Шептицькому та священику Омелянові Ковчу, а також питання гідного вшанування гуманітарного подвигу українців-рятівників як на державному, так і на міжнародному рівні.

У круглому столі візьмуть участь українські та ізраїльські історики: Антон Дробович, Самуель Барний, Катерина Гусарова, Юрій Скіра, Іван Патриляк, Ігор Щупак, Олександр Пастернак, Юлія Гольденберг.

Усі заходи марафону буде трансльовано наживо на сторінках події у Facebook

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.