АНОНС: У Львові дискутуватимуть про українсько-польські відносини крізь призму усної історії

30 вересня у Львові відбудеться дискусія "Роль усної історії в розв’язанні проблем міжнаціональних відносин" в межах щомісячного методологічного семінару Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України.

Зустріч буде присвячена обговоренню методологічних особливостей реалізації польсько-українського проекту "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина".

На основі зібраного протягом 2014 року усно-історичного матеріалу було опубліковано книгу з такою ж назвою — українською, польською та англійською мовами.

Електронна публікація є одним із способів репрезентації активних практик пам'яті про простих людей на тлі епохи тоталітаризму, зародження націоналізму і примусових переселень.

Дослідження реалізоване завдяки польсько-українській групі дослідників з метою глибшого аналізу багатонаціональних складних відносин. З 2012 року, дослідження проводилося на Волині та Східній Галичині, а тепер триває в Польщі та на Тернопільщині.

На основі зібраного усно-історичного матеріалу створюються публікації, документи, відео, і тепер - виставка. Результати дослідження регулярно представляються широкій аудиторії по обидва боки кордону з метою зміцнення польсько-українських відносин у вигляді соціальних ініціатив знизу.

Під час дискусії буде презентовано книгу "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" під редакцією Александри Зінчук.

Учасницями дискусії будуть:

Александра Зінчук – авторка та організаторка проектів "Поєднання через важку пам'ять. Волинь", "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" та "Поєднання через важку пам'ять. Тернопільщина", докторантка Університету Склодовської-Кюрі;

Оксана Кісь - к.і.н., ст.н. с., докторантка Інституту народознавства НАН України, президент Української асоціації дослідниць жіночої історії.

30 вересня, середа,15:00

Місце: конференц-зала Інституту народознавства НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15, ІІ поверх).

Організатори: відділ соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, Історичний музей Польщі у Варшаві, Міністерство закордонних справ України. 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.