У Литві оприлюднено список резервістів КГБ

У списку, представленому Центром дослідження геноциду і опору громадян Литви - 238 прізвищ резервістів КДБ, переважно молодших офіцерів, які свого часу перебували в резерві Комітету державної безпеки (КГБ) Литовської РСР.

Серед них і відомі люди - наприклад, колишній глава МЗС Литви Антанас Вальоніс. Раніше литовський Держархів повідомляв, що в резерві радянських спецслужб числиться близько 420 осіб.

У 2010 році парламент Литви зобов'язав Центр досліджень оприлюднити архівні документи КГБ і тим самим завершити в країні процес люстрації, проявивши повагу до тих, хто постраждав від дій репресивних радянських структур.

Весною 2011 року Литва розкрила й опублікувала списки агентів КГБ, які діяли на території Литовської РСР.

Від великого напливу бажаючих ознайомитися зі списком сайт www.kgbveikla.lt на якийсь час "завис", але потім відновиви свою роботу.

Повідомляється, що сайт не розголошуватиме прізвища людей, які самі зізналися у співпраці з радянськими спецслужбами (таких близько 1,5 тисяч), а також документи, що стосуються особистого життя громадян.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.