В Києві відкривається виставка гумористичних поштівок 1911-13 років (ФОТО)

"Підштанники ліберала", еротизм і п'яні студенти: в Музеї російського мистецтва презентують унікальну колекцію київських гумористичних листівок початку XX сторіччя.

30 березня о 18.30 в Київському національному музеї російського мистецтва (вул. Терещенківська, 9) відбудеться відкриття виставки та презентація книги "Веселий "Світанок", або Гумор по-київськи" Сергія Сурніна.

Відкриття виставки приурочене до 1 квітня, повідомляє офіційний сайт музею.

Фото: kmrm.com.ua

Унікальну колекцію листівок, що увійшла до книги, презентує відомий київський антиквар і філокартист Сергій Сурнін.

 

Експозиція буде представлена ​​127 поштівками, випущеними як серія київським видавництвом "Світанок" в період 1911-1913 рр..

 

Представлені сюжети з притаманним для тих часів гумором відображають на поштових картках київський міщанський і студентський побут столітньої давнини.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.