Центральний архів зарубіжної україніки показав Різдвяні вітання діаспори

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) запрошує переглянути документальну онлайн-виставку «Різдвяні привітання», підготовлену за документами ЦДАЗУ.

Виставку розміщено на сайті архіву, повідомляється на сторінці партнера ЦДАЗУ – Світової федераціх українських жіночих організацій (СФУЖО) в Фейсбуці.

 
В. Доброліж "Різдвяна ніч". Листівка
ЦДАЗУ, ф. 18, оп. 1, спр. 4, арк. 13

Як зазначається, одним з невід'ємних компонентів українського Різдва, разом із колядками, вертепами, кутею тощо, стали, серед іншого, різдвяні поштові листівки, які з'явилися близько двох століть тому і часто зберігаються в родинах.

У Центральному державному архіві зарубіжної україніки також є колекція вітальних поштових листівок до Різдва та Нового року. Вони були передані до архіву представниками української діаспори та дають змогу прослідкувати особливості відзначення релігійних свят у середовищі української громади, розповіла у дописі головна архівістка ЦДАЗУ Надія Лихолоб.

"Навіть перебуваючи за межами своєї історичної Батьківщини, наші співвітчизники зберігали традиції, звичаї, обряди святкування, що знайшли своє відображення у вітальних листівках, де поєднувалися елементи національної культури з релігійними мотивами", - зазначається у дописі.

Листівка, що надійшла поштою, сприймалася як подарунок художньої мініатюри, її унікальність зумовлювалася ще й тим, що на зворотному боці було особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук.

Як зазначається, колекція листівок, що зберігається в ЦДАЗУ, цікава ще й тим, що зображені на них сюжети (картини) написані всесвітньо відомими українськими художниками, які творили як в Україні, так і в еміграції.

Це, зокрема, Андрусів П., Беднарський В., Денисенко Л., Дмитренко М., Доброліж В., Залуцький В., Крайківський Ю., Кричевська-Росандіч К., Крюків Б., Мазера В., Міхалевич М., Мощинський В., Юренко О. та ін.

Зауважується, що протягом усієї історії існування листівка зазнала численних видозмін, але, попри все, залишилася впізнаваною та актуальною до нашого часу.

Завдяки український діаспорі багато традицій святкування Різдва Христового, які знайшли своє продовження на Заході, збереглися і до цього часу. Разом з тим, в радянській Україні святкування Різдва та інших релігійних свят фактично були заборонені, зазначається у дописі. Про Різдво навіть уголос ніхто не наважувався говорити, а особливо у повоєнний період.

"Але, незважаючи на всі репресії, навіть перебуваючи у сталінських тюрмах і таборах, ув'язнені українці пам'ятали про свої народні та релігійні традиції і таємно створювали витвори мистецтва, зокрема і всім відомі декоративні вишиванки-картинки та іконки українських жінок-політв'язнів в СРСР", - йдеться у дописі.

У ЦДАЗУ висловили сподівання, що й у новому тисячолітті, так званому електронному спілкуванні через Інтернет, українці збережуть традицію своїх пращурів і будуть вітати зі святами близьких та знайомих саме листівками.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".