АНОНС: ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ СЕМІНАРУ "ДОСТУП ДО АРХІВІВ"

28 березня о 10:00 на "Історичній Правді" розпочинається пряма трансляція семінару "Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи".

На семінарі йтиметься про те, яким є законодавство і практика доступу до архівів комуністичних спецслужб в Україні та за кордоном.

Історики, архівісти та журналісти обговорять проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини  тоталітарного режиму.

В рамках заходу Центр досліджень визвольного руху презентує довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Також будуть оприлюдненні результати експертного опитування і моніторингу роботи архівних установ, в яких зберігаються документи радянського періоду.

З дослідження можна буде дізнатись про перепони в доступі до інформації, про невідповідність архівів сучасним стандартам роботи (зокрема, скільки місяців треба очікувати на дозвіл використовувати власний ноутбук); про ціни на архівні послуги; про те, які з українських архівів найбільш недоступні на двадцятому році незалежності.

Початок онлайн-трансляції - середа, 28 березня, 10:00.

Організатори: Кафедра давньої історії України та архівознавства, архів Львівського національного університету і Центр досліджень визвольного руху.

Семінар пройде в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Програма:

10:00 — 10:15 Вступне слово:

Роман Шуст, декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка.

10:15 — 12:00 Обговорення:

1. Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід. Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

2. Доступ до архівів України: огляд нормативної бази. Аліна Шпак, експерт ЦДВР. Дискусія.

12:00 — 12:30 Кава-перерва

12:30 — 14:30 Обговорення:

3. Проблемні питання в доступі до архівів за результатами моніторингу. Ігор Кулик, експерт ЦДВР.

Дискусія. Модеруватиме захід Василь Кметь, кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".