З'ЯВИВСЯ ЩЕ ОДИН САЙТ ПРО ІСТОРІЮ - ТЕПЕР ЖІНОЧУ

Почала роботу веб-сторінка Української Асоціації Дослідників Жіночої Історії (УАДЖІ).

Адреса нового сайту, присвяченого історії - www.womenhistory.org.ua

УАДЖІ була заснована восени 2010 року групою науковців, чиї дослідницькі та викладацькі інтереси значною мірою зосереджені у ділянці жіночої та ґендерної історії.

За словами представників УАДЖІ, головною метою діяльності асоціації є інституціоналізація жіночої/ґендерної історії у науково-освітньому просторі України та інтеграція ґендерного підходу у дослідження минулого і викладання історії.

Інтернет-сторінка УАДЖІ має стати віртуальним майданчиком для згуртування та інформаційної підтримки фахових істориків, які усвідомлюють необхідність урахування категорії ґендеру в історичних студіях та активно застосовують цей підхід у своїй науково-освітній практиці. 

Сайт також дозволить представити тематичний спектр, якісний рівень та масштаби існуючих студій з жіночої історії в Україні.

Веб-сторінка інформує про діяльність УАДЖІ, а також надає актуальну інформацію про наукові події (конференції, семінари, публічні лекції тощо), можливості для додаткової оствіти та наукового розвитку (літні школи, стажування), ресурси для досліджень (проекти, гранти), що стосуються тематики жіночої та гендерної історії.

Серед важливих завдань діяльності УАДЖІ – публікація сучасних досліджень та популяризація наукового доробку вітчизняних вчених у ділянці жіночої і гендерної історії.

Цій справі прислужиться рубрика “Електронна бібліотека”, де розміщуються розвідки з відповідної тематики сучасних українських дослідниць та дослідників (насамперед, праці раніше опубліковані у різних збірниках та періодичних виданнях).

Окрім конкретно історичних досліджень окремих аспектів минулого українського жіноцтва, тут буде представлено також дискусійні статті з методології і бібліографії жіночої та ґендерної історії в Україні. Цей ресурс буде особливо корисним не лише для початківців, але й для усіх тих, хто має обмежений доступ до “паперових” публікацій.

Матеріали, опубліковані на сторінці УАДЖІ, призначані насамперед для фахових істориків – дослідників, викладачів та студентів – які цікавляться жіночою та гендерною історією, проте вони стануть також у нагоді вчителям шкіл, активісткам жіночих громадських організацій, краєзнавцям, працівникам музеїв, журналістам та широкому колу небайдужих до ґендерної проблематики в історичній ретроспективі.

Нагадаємо, в серпні 2011 року газета "День" відкрила сайт, присвячений українській історії.

В січні 2012-го розпочав роботу ще один історичний портал - Historians.in.ua.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.