З'явився сайт про міжвоєнну жіночу прозу

У січні 2013 року відкрито сайт "Дівчата райського яблука", присвячений жіночій прозі міжвоєнного двадцятиліття (1920-40 рр.).

Мета проекту – дослідити феномен цієї прози, а також поширити маловідомі твори українських та польських письменниць та простежити паралелі між літературами сусідніх народів (українського та польського).

Адреса сайту "Дівчата райського яблука" - divczata.org.

"Справа в тому, що я з підліткових років дуже любила дилогію польської письменниці Гоявичевської "Дівчата з Новолипок" і "Райська яблуня", - пояснює одна з засновниць сайту, яка водночас є автором ІП, котрий пише під псевдонімом Антоніна Гординська. - Схоже, що це поєднання було якоюсь мірою культовим у 20-30 роки, в дуже різних творах дуже різних письменниць раз за разом повторювалися мотиви чи то духовного формування тодішніх "дівчат", чи то пошуки ними таємничого райського саду. От і вийшли в нас "Дівчата райського яблука"."

Робота над створенням сайту тривала від липня 2012 року.

Проект реалізують особи, що в рамках своїх літературних та наукових інтересів прагнуть поширити цікаві, незнані сторінки української літератури в європейському контексті. 

Для тих читачів, яких цікавить передусім історична проза, вже можна запропонувати підбірку творів Наталени Королевої - "Сон тіні", "1313", "Без коріння", а також "Марусю" Марко Вовчок. В найближчих планах дилогія Катрі Гриневичевої "Шестикрилець" і "Шоломи в сонці".

Зв'язатися з сайтом можна за адресою divczata@gmail.cоm.

Як відомо, у березні 2012 року відкрився український сайт, присвячений жіночій/ґендерній історії.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Література" і "Ґендер"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".