Пошуковці будуть з'ясовувати імена і місця поховання нацистських жертв у Корюківці

Українські пошуковці візьмуть участь у створенні Меморіалу жертвам Корюківської трагедії - вони шукатимуть імена й останки 7 тисяч українців, знищених нацистами в березні 1943 року на Чернігівщині.

Про це сказав голова правління ВГО "Союз "Народна пам’ять" Ярослав Жилкін під час вшанування пам’яті загиблих на місці трагедії.

"До нас звернулася районна влада та місцеві пошукові організації з проханням задіяти всі сили Всеукраїнського об’єднання пошуковців і знайти усі місця поховання місцевих жителів, знищених карателями у 1943 році, та всі їх перенести до меморіалу, який, згідно з указом президента, буде створено до 70-ї річниці трагедії".

За словами Ярослава Жилкіна, члени "Союзу "Народна пам’ять" відгукнулися на це прохання та збираються організувати спеціальну пошукову експедицію. Оскільки завдання є дуже масштабним та відповідальним, планується залучити до його виконання колег з інших країн, зокрема – з Німеччини, Польщі, Росії, Білорусі.

Усі роботи мають бути проведені протягом одного пошукового сезону, адже вже на початку березня наступного року, згідно з указом президента та постановою Верховної Ради, 70-та річниця Корюківської трагедії буде відзначатися на державному рівні.

Як зазначив під час урочистого мітингу губернатор Чернігівської області Володимир Хоменко, саме завдяки підтримці на національному рівні, завдяки спільним зусиллям громадськості та держави в Корюківці буде споруджено Меморіал, який увічнить пам’ять про всіх жертв нацизму з усіх спалених та знищених міст і сіл України.

"Найбільше вражає те, що про цю трагедію в Радянському Союзі ніхто не знав, - говорить лідер пошуковців. – І це незважаючи на те, що її масштаби просто вражають – 7000 загиблих. Лише тепер, в Незалежній Україні, про це почали говорити. Дуже великих зусиль коштує сьогодні збирати по крупинках цю інформацію".

Під час відзначення 69-ї річниці Корюківської трагедії 2 березня 2012 року було презентовано книгу, випущену Українським інститутом національної пам’яті та присвячену персоніфікації знищених у Корюківці людей.

Як зазначив перший заступник директора Інституту Володимир Кривошея, їм вдалося спільно з Корюківським музеєм встановити 1380 імен із 7000 загиблих. "Звичайно, це дуже мало, і ми будемо працювати далі для того, щоб максимально відновити імена загиблих, і взагалі висвітлювати цю проблему якомога ширше", - зазначив історик.

Детальніше про трагедію читайте у матеріалі "Корюківка: як нацисти знищили 7-тисячне містечко"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.