Пошуковці будуть з'ясовувати імена і місця поховання нацистських жертв у Корюківці

Українські пошуковці візьмуть участь у створенні Меморіалу жертвам Корюківської трагедії - вони шукатимуть імена й останки 7 тисяч українців, знищених нацистами в березні 1943 року на Чернігівщині.

Про це сказав голова правління ВГО "Союз "Народна пам’ять" Ярослав Жилкін під час вшанування пам’яті загиблих на місці трагедії.

"До нас звернулася районна влада та місцеві пошукові організації з проханням задіяти всі сили Всеукраїнського об’єднання пошуковців і знайти усі місця поховання місцевих жителів, знищених карателями у 1943 році, та всі їх перенести до меморіалу, який, згідно з указом президента, буде створено до 70-ї річниці трагедії".

За словами Ярослава Жилкіна, члени "Союзу "Народна пам’ять" відгукнулися на це прохання та збираються організувати спеціальну пошукову експедицію. Оскільки завдання є дуже масштабним та відповідальним, планується залучити до його виконання колег з інших країн, зокрема – з Німеччини, Польщі, Росії, Білорусі.

Усі роботи мають бути проведені протягом одного пошукового сезону, адже вже на початку березня наступного року, згідно з указом президента та постановою Верховної Ради, 70-та річниця Корюківської трагедії буде відзначатися на державному рівні.

Як зазначив під час урочистого мітингу губернатор Чернігівської області Володимир Хоменко, саме завдяки підтримці на національному рівні, завдяки спільним зусиллям громадськості та держави в Корюківці буде споруджено Меморіал, який увічнить пам’ять про всіх жертв нацизму з усіх спалених та знищених міст і сіл України.

"Найбільше вражає те, що про цю трагедію в Радянському Союзі ніхто не знав, - говорить лідер пошуковців. – І це незважаючи на те, що її масштаби просто вражають – 7000 загиблих. Лише тепер, в Незалежній Україні, про це почали говорити. Дуже великих зусиль коштує сьогодні збирати по крупинках цю інформацію".

Під час відзначення 69-ї річниці Корюківської трагедії 2 березня 2012 року було презентовано книгу, випущену Українським інститутом національної пам’яті та присвячену персоніфікації знищених у Корюківці людей.

Як зазначив перший заступник директора Інституту Володимир Кривошея, їм вдалося спільно з Корюківським музеєм встановити 1380 імен із 7000 загиблих. "Звичайно, це дуже мало, і ми будемо працювати далі для того, щоб максимально відновити імена загиблих, і взагалі висвітлювати цю проблему якомога ширше", - зазначив історик.

Детальніше про трагедію читайте у матеріалі "Корюківка: як нацисти знищили 7-тисячне містечко"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.