Янукович наказав ушанувати знищене нацистами українське місто

Президент України Віктор Янукович підписав указ про підготовку до 70-их роковин Корюківської трагедії - знищення нацистськими карателями 7 тисяч мирних громадян у Чернігівській області.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

ІП наводить текст документу повністю:

"З метою вшанування пам'яті знищеного фашистськими окупантами у березні 1943 року у місті Корюківка Чернігівської області мирного населення, виховання в українському суспільстві шанобливого ставлення до подвигу й жертовності попередніх поколінь постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) розробити разом з Українським інститутом національної пам'яті, Чернігівською обласною державною адміністрацією та затвердити у двомісячний строк план заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії, передбачивши, зокрема:

спорудження у місті Корюківка Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами;

проведення у 2011 році за участю Національної академії наук України у місті Чернігові Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої партизанському руху в Україні у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

Чотири документи про Корюківську трагедію

створення документального фільму про Корюківську трагедію, видання відповідної науково-документальної та науково-популярної літератури;

здійснення дослідницької роботи з вивчення трагічних подій періоду фашистської окупації України у 1941 - 1944 роках;

проведення у загальноосвітніх та інших навчальних закладах, закладах культури, військових частинах уроків пам'яті, лекцій, бесід, круглих столів, присвячених трагічним подіям березня 1943 року у місті Корюківка;

2) вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії.

2. Кабінету Міністрів України, Чернігівській обласній державній адміністрації забезпечити проведення жалобних заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії.

3. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування закордонними дипломатичними установами міжнародної спільноти про трагічні події березня 1943 року у місті Корюківка Чернігівської області.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії, а також організувати разом з іншими центральними органами виконавчої влади та за участю наукових установ підготовку тематичних теле- і радіопередач про Корюківську трагедію".

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.