Спецпроект

Інститут національної пам'яті розслідує погром євреїв у Польщі

Польський Інститут національної пам'яті (ІНП) розпочав слідство у справі жорстокого вбивства в серпні 1941 році 20 жінок-єврейок у селі Бзури на Підляшші. Злочин було здійснено місцевими поляками.

Про це повідомляє "Ґазета виборча".

Жертви походили із гетто у Щучині та були послані в село на примусові сільськогосподарські роботи. Знаючи про те, що за вбивство євреїв їм нічого не буде, місцеві селяни палицями забили дівчат на смерть та закопали їх у лісі.

Прокурор ІНП Барбара Енгелькінг твердить, що убивство готувалось наперед та було здійснено із особливою жорстокістю.

Жінки віком 15-30 років були спочатку роздягнуті, а потім побиті окутими залізом палицями. Кілька з них, найправдоподібніше, були згвалтовані. Опісля тіла жертв були скинені в зазделегідь викопану яму і засипані землею.

Польські медіа вважають, що цей випадок дуже подібний на трагедію з єврейським погромом у Єдвабному - з тією лише різницею, що у Бзурах було менше жертв.

Білостоцький відділ ІНП також розслідує інші справи, які стосуються єврейських погромів у Польщі, здійснених поляками.

Однією із найгучніших є масове убивство в Радзілові 7 липня 1941 року. Тоді кілька десятків мешканців цього міста загнали до стодоли євреїв та підпалили її. Кількість жертв коливається від 100 до 1000 осіб.

Читайте також: "Золоті жнива. Як польські селяни грабували могили жертв Голокосту"

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей