Велика Васильківська вулиця в Києві залишається Червоноармійською

На вулиці Великій Васильківській у Києві невідомі особи змінили дорожні знаки і таблички з новою-старою назвою - "Червоноармійська".

Про це заявив депутат Київради від БЮТ, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Бригинець допускає, що це вказівка виконавчого органу КМДА.

За словами депутата, питання про повернення назви вул. Червоноармійська не розглядалося ні сесією, ні на президії Київради, ні на засіданні профільної комісії.

Бригинець додав, що вулиця вже давно і звично називається Великою Васильківською. І замість того, щоб закінчити процедуру перейменування вулиці, якщо в цьому є потреба, "влада демонструє свою любов до тоталітарного минулого".

 

На думку депутата, влада штучно створює гуманітарний конфлікт, щоб відвернути увагу людей від економічних проблем міста і країни.

Велика Васильківська вулиця існує в Києві з першої половини XIX сторіччя. В 1919 році була перейменована на Червоноармійську.

У вересні 2005 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків КМДА прийняла рішення про підтримання пропозиції про повернення Червоноармійської вулиці назви Велика Васильківська. Однак рішення Київради з цього питання не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося.

Черговий проект повернення Червоноармійській вулиці історичної назви Велика Васильківська у листопаді 2011 року не був підтриманий депутатами Київської міської ради.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.