Ізраїль вважає Нобелівського лауреата "колишнім пособником нацистів"

Влада Держави Ізраїль заборонила німецькому письменнику Гюнтеру Грассу в'їзд до країни за публікацію вірша про небезпеку антиіранської політики.

Це рішення було прийнято на підставі закону, що дозволяє міністерству внутрішніх справ Ізраїлю забороняти в'їзд в країну колишнім посібникам нацистів. У 2006 році Грасс зізнався, що в останні роки Другої світової війни служив в СС, повідомляє "Независимое бюро новостей" з посиланням на Associated Press.

Документ американської окупаійної адмністрації, який засвідчує службу майбутнього визначного письменника у підрозділі Ваффен СС. Фото - Getty Images

Глава ізраїльського МВС Елі Ішай заявив, що якщо Гюнтеру Грассу як і раніше хочеться поширювати свої "творіння, де він пересмикує та бреше", то він може робити це з території Ірану, де знайде "прихильну аудиторію".

 

Причиною санкцій Ізраїлю щодо Нобелівського лауреата з літератури став вірш "Про що необхідно сказати", опублікований 4 квітня в кількох світових виданнях. У ньому Грасс назвав Ізраїль "порушником крихкого миру" і закликав світову спільноту взяти під контроль не тільки іранську, але й ізраїльську ядерну програму.

 Вірш "Про що необхідно сказати" не приніс Грассу доброї преси

Твір Грасса викликав негативну реакцію як в Ізраїлі, так і на батьківщині письменника. Зокрема, як пише Suddeutsche Zeitung, міністр закордонних справ Німеччини Гідо Вестервелле засудив рішення Грасса поставити Ізраїль та Іран "на один рівень в етичному плані" і назвав його вірш "недотепним і абсурдним".

 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище