АНОНС: лекція про українську ідентичність у радянському футболі

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів та Посольство Німеччини в Україні запрошують на черговий захід в межах циклу лекцій з історії України.

 

Йдеться про публічну лекцію Манфреда Целлера "Радянський футбол – українська ідентичність? Футбольна лихоманка, ідентифікація і влада  в Радянському Союзі (1960-1980)" (німецькою мовою із синхронним перекладом).

Лекція відбудеться 23 квітня 2012 р. о 19:00 у посольстві ФРН за адресою: Київ, вул. Б.Хмельницького, 25.  Початок реєстрації о 18:30.

Лекцію Манфреда Целлера також можна послухати:

19.04, 18:00, Харків - у приміщенні громадського об’єднання "Поступ", просп. Леніна, 2, будівля ХНУ ім. Каразіна, вхід навпроти 9 під’їзду Держпрому.

20.11, 15:00, Донецьк - у приміщенні кіно-культурного центру "Кіно-Культ", проспект Ватутіна, 35, "Червоний зал".

24.04, 18:00, Львів - у конференц залі Центру міської історії, вул. акад. Богомольця, 6).

Організатори просять попередньо підтвердити участь у конкретному заході до 22.04.2012 за електронною адресою: confirmation@boell.org.ua.

Манфред Целлер - аспірант університету ім. Гельмута Шмідта (Гамбург). Тема кандидатської дисертації: "Культура вболівальників у Радянському Союзі".

 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.