Знесеного з Луб'янки Дзержинського реставрують. ФОТО

Скульптура Фелікса Дзержинського, яка колись стояла навпроти будівлі КГБ СРСР, потрапила у список пам'яток монументальної скульптури, проекти реставрації яких розроблять в 2012 році.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на джерело в мерії Москви.

11-тонна скульптура Дзержинського роботи відомого радянського скульптора Євгена Вучетича була встановлена ​​на однойменній площі в Москві (нині Луб'янка) в 1958 році.

У серпні 1991 р. пам'ятник був демонтований і відвезений в парк мистецтв "Музеон" на Кримському валу, який розташований поруч з Центральним будинком художника.

 Дзержинський навпроти КГБ СРСР. Зараз у цьому приміщенні - ФСБ Росії

Крім скульптури Ф.Дзержинського, в 2012 році будуть розроблені проекти реставрації ще семи об'єктів культурної спадщини, серед який пам'ятник "Перші комсомольці" на Університетському проспекті (скульптор Юрій Нерода, 1972 р.) і архітектурний ансамбль "Тріумф перемоги" на Ленінградському шляхопроводі (скульптор Микола Томський, архітектор Дмитро Чечулін, 1943 р.).

Радянські громадяни повалили скульптуру ненависного їм тоді покровителя спецслужб

Замовник робіт з проектування - ЦКУ "Мосреставрація", обсяг бюджетних коштів, спрямованих на проект реставрації восьми об'єктів культурної спадщини - більше 3 млн рублів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.