Знесеного з Луб'янки Дзержинського реставрують. ФОТО

Скульптура Фелікса Дзержинського, яка колись стояла навпроти будівлі КГБ СРСР, потрапила у список пам'яток монументальної скульптури, проекти реставрації яких розроблять в 2012 році.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на джерело в мерії Москви.

11-тонна скульптура Дзержинського роботи відомого радянського скульптора Євгена Вучетича була встановлена ​​на однойменній площі в Москві (нині Луб'янка) в 1958 році.

У серпні 1991 р. пам'ятник був демонтований і відвезений в парк мистецтв "Музеон" на Кримському валу, який розташований поруч з Центральним будинком художника.

 Дзержинський навпроти КГБ СРСР. Зараз у цьому приміщенні - ФСБ Росії

Крім скульптури Ф.Дзержинського, в 2012 році будуть розроблені проекти реставрації ще семи об'єктів культурної спадщини, серед який пам'ятник "Перші комсомольці" на Університетському проспекті (скульптор Юрій Нерода, 1972 р.) і архітектурний ансамбль "Тріумф перемоги" на Ленінградському шляхопроводі (скульптор Микола Томський, архітектор Дмитро Чечулін, 1943 р.).

Радянські громадяни повалили скульптуру ненависного їм тоді покровителя спецслужб

Замовник робіт з проектування - ЦКУ "Мосреставрація", обсяг бюджетних коштів, спрямованих на проект реставрації восьми об'єктів культурної спадщини - більше 3 млн рублів.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.