Історичний Будинок Композиторів і далі руйнують - Бригинець

Руйнівники історичного будинку - пам’ятки на вул. Софіївська,16/16 (житловий будинок композиторів, де раніше розміщувався Музичний фонд України) не допускають інспекторів для перевірки стану будівлі.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням наголовне управління охорони культурної спадщини КМДА.

Депутат повідомив, що управлінням було проведено перевірку зазначеного будинку, але доступ до його цокольного поверху, де відбувається облаштування ресторану, що руйнує будівлю, був обмежений представниками замовника робіт.

Інспекторами було виявлено проведення робіт у приміщенні, хоча дозвільна документація на проведення робіт управлінням не надавалася. Охоронний договір на приміщення цокольного поверху, де проводяться роботи, не укладався. Власника приміщення встановити не вдалося.

Тому голова комісії звернувся до прокуратори Києва з проханням вжити заходів прокурорського реагування щодо правомірності проведення будівельних робіт у будинку-пам’ятці на вул. Софіївська, 16/16.

За словами Бригинця, облаштування ресторану в будинку-пам’ятці на вул. Софіївська, 16/16 призвело до появи тріщин в будинку. Зазначений будинок є історичною та архітектурною пам’яткою з 1980 року.

У будинку жили та працювали видатні українські композитори Л. Ревуцький, П. Майборода та інші. На цокольному поверсі був розміщений Музичний фонд України та республіканське відділення Центру музичної інформації.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.