На батьківщині прадіда Леніна обмалювали пам'ятник вождю. ФОТО

У Старокостянтинові Хмельницької області невідомі обмалювали пам'ятник одному з лідерів більшовицької партії Російської імперії і засновнику СРСР Володимиру Ульянову (Леніну), розташований на центральній площі міста.

Про це "Історичну Правду" повідомили читачі зі Старокостянтинова.

На постамент білою фарбою нанесли написи "Не для ката наша хата!", "Смерть комуні!" тощо.

 Фото: Юрій Сторожук

За повідомленням читачів, написи з'явилися на пам'ятнику уранці 22 квітня (в день народження Леніна), а вже 23 квітня представники муніципальних служб відмили монумент.

 

Про порушення кримінальної справи не повідомляється.

Як відомо, у Старокостянтинові мешкав прадід Володимира Ульянова по материнській лінії Іцик (Іцко) Бланк.

Про інші випадки пошкодження пам'ятників читайте на ІП за тегом "вандалізм".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.