Заміна покриття Андріївського узвозу знищує його історичний вид - експерт

Заміна каменю-кругляка на бруківку, яка здійснюється під час нинішньої реставрації Андріївського узвозу - це ліквідація історичного вигляду вулиці.

Про це співробітник інституту "Укрндіпроектреставрація" Юрій Ліфшиць повідомив у інтерв'ю активісту ініціативи "Збережи Старий Київ" Ігорю Луценку.

"У 1982 році на Андріївському виклали кладку зі старого кругляка і нового, - сказав реставратор. - Це була зміна історичного вигляду узвозу. Але не його ліквідація! Те, що зараз відбувається - це ліквідація".

За словами Ліфшиця, покриття бруківкою було б доречне при будівництві нової вулиці або площі, але з відтворенням старого виду Андріївського узвозу це не має нічого спільного.

"Такого стилю немає. Це якась нова сучасна система, розроблена "під щось", - зазначив експерт. - Кругляк - хаотично покладений камінь невеликих розмірів. Бруківку ж кладуть рядами, це такий паралелепіпед, як цегла. Тільки товстий, кам'яний".

За словами реставратора, необхідно враховувати історію: "На цій вулиці крім кругляка нічого не могло бути. Андріївський узвіз - глуха провінція міста Києва. Він не забудовувався аж до останніх десятиліть XIX-го століття. Це міщанська маленька вуличка".

Проблему попередньої реставрації, внаслідок якої покриття розмивалося, можна було вирішити за рахунок дрібної камінної крихти.

"В 1982-му, коли поклали нове покриття, його залили цементом. Цемент має дрібнофракційну структуру, по суті справи це пил. Тому він спокійно вимивається водою, і кладка просто перестає існувати, її вивертає зливою", - сказав експерт.

Між тим існує технологія укладання подібного покриття: "Простір між камінням засипається дрібною кам'яною пилюкою. Цемент - легкий, його вимиває, а камінь важкий, тому під час зливи він тримається, завдяки цьому ущільненню, що складається з разнофракційного гранітного відсіву".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.