На Кіровоградщини відкрили пам'ятник селянам, які боролися з більшовиками. ФОТО

29 квітня в селі Соснівка Олександрівського району Кіровоградщини відкрили пам’ятник хліборобам Соснівки та навколишніх сіл, які загинули, захищаючи врожай від більшовиків, у 1920 році.

Захід відбувся в межах урочистостей, присвячених вшануванню героїв Холодного Яру.

Пам’ятник зведено зусиллями Холодноярської ініціативи та Історичного клубу "Холодний Яр", а ідея його встановлення належить історику Роману Ковалю. Творче втілення в граніті виконав скульптор Дмитро Бур’ян.

Фото: "Холодноярська ініціатива"

"Допекла радянська влада хліборобам Соснівки – вони вирішили не віддавати хліб і розібрали залізницю, - зазначив у виступі Роман Коваль. - Не встигнувши озброїтися як слід, вони були жорстоко покарані. На полі перед Соснівкою, за свідченнями місцевих людей, було порубано в нелюдський спосіб понад 50 мешканців цього та навколишніх сіл".

 

Після жнив 1920 року червоноармійські продовольчі загони силою забирали хліб у мешканців сіл довкола Чигирина.

Жителі сіл Соснівка, Девятка, Скаржинка і Тирнавка розібрали залізницю, щоб більшовики не могли вивозити зерно. Це призвело до кривавих сутичок, внаслідок яких загинуло чимало селян.

Читайте також: "Празник у Легедзиному. 90 років бою черкаських селян проти комуни"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.