В Одесі вшанують перемогу українців над татарами

7 квітня, в суботу о 12:00 в Лузанівському парку (зупинка "Сортувальна") біля меморіального хреста відбудеться презентація картини "Битва у квітні 1691 року на Пересипу".

Про це повідомляють організатори акції.

"На відзначення тієї славної перемоги української зброї ми започаткуємо традицію щоразу приносити із собою до хреста каменя, - пишуть організатори. - Меморіальний курган на місці битви буде промовисто свідчити про нашу пам’ять про героїв-козаків".

Довідка:

Козацький Фастівський полковник, талановитий полководець, керівник чисельних походів проти турків та татар й ватажок народного повстання 1700-1704 рр. Семен Палій (Семен Пилипович Гурко) одну з своїх славних перемог здобув на теренах сучасної Одеси.

У квітні 1691 р. Семен Палій на чолі двох сотень козаків вистежив і напав на великий татарський загін, який на чолі двох татарських вельмож (Девлет-Гірея та Бат-Гірея) повертався після війни із Угорщини, Волощини та Молдови й прямував від Акермана до Очакова через Качібей – сучасну Одесу.

Як повідомляв Палій у листі до гетьмана Івана Мазепи від 10 квітня 1691 р., його козаки напали на татар зненацька "на самому Пересипу" (сучасний район Пересипу та Лузанівки в Одесі).

В цьому бою козаки завдали татарам великих втрат, здобули кількох "язиків" (одного відправили до Мазепи, а той до царя Петра І у Москву) і визволили майже 100 полонених молдован, угорців та волохів. Залишки татарського загону козаки переслідували аж до Очакова.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.