Спецпроект

Білгород-Дністровська фортеця стала комунальним підприємством

Депутати Одеської обласної ради прийняли рішення про створення комунального підприємства "Фортеця", яке буде відповідати за зміст Білгород-Дністровської фортеці.

Відповідне рішення було ухвалене в ході сьогоднішньої сесії облради. Керівником підприємства призначено Андрія Болдіна, повідомляють "Одеса. Коментарі".

За словами начальника управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА Наталії Штербуль, сьогодні "другий за значимістю об'єкт в Одеській області після Одеського оперного театру" використовується неефективно.

"З 1999 року ні від квитків, ні від розміщення торгових точок ні копійки не було використано на утримання цього об'єкту. Я розумію, що пам'ятник такого рівня повинні утримуватись за рахунок держави, але рішення, пропоноване сьогодні, грунтується на реаліях сьогоднішнього дня", - заявила вона.

ДОВІДКА:

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні. Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра. З півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін фортеці - понад два кілометри.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.