В Україні відзначили 8 травня як День Пам'яті

День пам’яті та єднання 8 травня відзначили в Києві, Львові, Запоріжжі та Дніпропетровську.

Про це повідомляє прес-служба Спілки української молоді.

Саме 8 травня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам.

"Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної армії, так і в дивізії "Галичина" та Українській Повстанській армії, - повідомляє СУМ. - Тож актуальнішим, ніж святкування в чергову річницю світової перемоги над нацизмом, є єднання у скорботі за загиблими".

Активісти провели в містах сходу, заходу та центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

"Цією акцією ми хочемо показати, що для молоді важливо дивитись у майбутнє. І в ньому немає суперечок на тему того, чия боротьба була важливішою, вважаємо, що всі полеглі заслуговують на пам’ять", — зазначив голова СУМ в Україні Олег Слабоспицький.

"Мені видається раціональним відзначати саме 8 травня. Адже 9 травня пов’язане з радянською пропагандою, коли говорять більше про героїзм Червоної армії, аніж про трагізм війни, - додав директор музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. - Святкують перемогу тільки живих і забувають про полеглих, тобто про те, що ціною людського життя отримано перемогу над нацизмом".

Дні пам’яті та примирення — 8 травня і 9 травня — присвячені пам’яті жертв Другої світової війни. Їх відзначають щороку, починаючи з 2005-го.

Проголошені Генеральною Асамблеєю ООН у резолюції, приуроченій до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі. Р

езолюція пропонує державам — членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.