Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

Мер Риму Джанні Алеманно виступив з ініціативою перейменування вулиці Леніна на вулицю Мучеників Комунізму.

Про це повідомляє "Українська газета" із посиланням на Corriere della Sera.

"Ідея перегляду назви вулиці і проспекту, що носять ім'я Леніна, я думаю, цілком розумний виклик, - заявив міський голова на презентації книги, присвяченої лідеру більшовицької партії Російської імперії і одному з керівників Жовтневої революції 1917 року. - Ім'я Леніна дисонує з ідеєю узгодженої топоніміки".

У той же час член міської ради Джанлука Квадрана відповів так: "Ми готові це обговорити, але не більше того". А Даріо Нанні з Демократичної партії зазначив про "нестерпний ревізіонізм".

"Алеманно з наближенням виборів хоче зробити приємність правим, - сказав Нанні. - Його пропозиція не пройде, вже точно не одноголосно".

Проте результат голосування в топонімічній комісії здається вирішеним: представників правоцентристської партії "Народ свободи" в ній семеро, а лівоцентристів - п'ятеро.

Нагадаємо, влада Грузії вирішила аналогічним чином перетворити Державний музей імені радянського вождя Йосипа Сталіна в його рідному місті Горі в музей Cталінізма.

Більше про Володимира Леніна читайте у темі "Ленін"

Більше про перейменування вулиць читайте у темі "Топоніміка"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.