В Києві презентують проект "Звукові архіви ГУЛАГу"

B Будинку вчених у форматі лекції від Політ.ua відбудеться презентація проекту Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи під назвою "Звукові архіви ГУЛАГу".

Про це повідомляє "Платформа".

До, під час та після Другої світової війни, близько 1 мільйона європейців на Захід від Радянського союзу в його кордонах 1939 р., було депортовано в радянські виправні табори або у віддалені селища Сибіру чи центральної Азії.

Міжнародна команда науковців разом із Радіо "Франс-Інтернасьйональ" вирушила Європою на зустріч з такими людьми, які після смерті Сталіна чи то повернулися жити до своїх рідних країв, чи то залишилися назавжди на місцях свого заслання.

Поміж депортованих було багато осіб із західної України, які також надали своє свідчення про ці події.

Сюжет книги "Депортовані у СРСР – розповіді депортованих європейців про ГУЛАГ" побудовано навколо цих свідчень.

До книги додається аудіо-диск – результат цього дослідження, на якому звучать голоси депортованих, розповідаються їхні особисті історії – складові історії Європи. Цій історії також присвячено інтернет-сайт.

Три автори цього видання представлять його, згадуючи між інших свідчення депортованих українців: директор Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи (CERCEC, EHESS/CNRS), історик та демограф Ален Блум; науковець Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи, історик Марта Кравері; науковець Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи, історик Катерин Ґуссефф.

Час і місце заходу: 30 травня, 19:00.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".