АНОНС: «Подорож в ГУЛАГ»: презентація досліджень Gulag.cz в Україні

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій «Подорож в ГУЛАГ»

 

З нагоди урочистого відзначення Дня створення незалежної Чехословацької держави Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та Чеський центр Київ запрошують відвідати цикл подій "Подорож в ГУЛАГ":

- 26.10.2021 / 17:00 / Львів / Музей "Тюрма на Лонцького" / вул. Ст. Бандери, 1

- 27.10.2021 / 15:00 / Луцьк / Волинський національний університет імені Лесі Українки / вул. Винниченка, 30А

- 28.10.2021 / 17:00 / Київ / Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану / Будинок профспілок, майдан Незалежності, 2.  -   Увага, кількість місць обмежена, потрібна реєстрація за посиланням https://forms.gle/tPEDDCccsgZ5nSrJ7

Кінопоказ, демонстрацію додатку для віртуальної реальності, дискусію та презентацію результатів унікальних чеських досліджень організації Gulag.cz представить для української аудиторії керівник організації Штєпан Черноушек.

Вже понад десять років чеська команда Gulag.cz документує місця занедбаних таборів ГУЛАГу в колишньому Радянському Союзі, і прагне привернути до цієї теми увагу громадськості, використовуючи новітні технології. В ході чотирьох експедицій було зібрано велику кількість матеріалів, а результатами досліджень стали панорамні зйомки, 3D моделі предметів, таборів з можливістю їх огляду в віртуальній і доповненій реальності. Ці проєкти представить засновник товариства Gulag.cz Штепан Черноушек (Štěpán Černoušek).

У рамках презентації відбудеться показ документального фільму "Подорож в ГУЛАГ" (www.journeytothegulag.com) про третю експедицію команди Gulag.cz до залишків залізниці Салехард — Ігарка. У 1953 році її будівництво було згорнуто, і вона лишилася занедбаною, отримавши негласну назву "Мертва дорога".

Про гостя: Штепан Черноушек / Štěpán Černoušek

У Росію та країни колишнього СРСР їздить регулярно від 1994 року, побував від Кавказу до Полярного кола, від Калінінграду до Далекого Сходу. Росію водночас любить і боїться. Був учасником дослідницького проєкту "Чехословаки у ГУЛАГу" (Інститут дослідження тоталітарних режимів), картографує місця, дотичні до цієї теми.

У 2009 році створив громадську організацію Gulag.cz (www.gulag.cz), мета якої - популяризувати вивчення радянської репресивної системи. Відтоді організував 4 експедиції до покинутих таборів ГУЛАГу в Сибіру. Наслідком стали: віртуальний музей Gulag Online www.gulag.online, десятки статей, фільм та інше. Також очолює чеське представництво організації Меморіал.

Організатори та партнери:

Gulag.cz, Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, Чеський центр Київ, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності, Музей "Тюрма на Лонцького", Волинський національний університет імені Лесі Українки

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.