Влада не поновить будинки, які демонтує на Андріївському - депутат

Влада ніколи не поновить будинки, які хоче демонтувати на Андріївському узвозі.

Про це заявив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, коментувючи слова голови КМДА Олександра Попова щодо аварійності будинків та необхідності демонтажу ще декількох будівель на Андріївському узвозі.

"Якщо раніше влада звинувачувала у руйнуванні узвозу знахабнілих забудовників, то тепер особисто взялась за його знищення, - сказав Бригинець. - На Андріївському узвозі як на вулиці-пам'ятці не можна демонтувати будинки в принципі".

На думку депутата, жахливий стан будинків на Андріївському узвозі пов’язаний з бездумними діями влади під час його так званої реконструкції.

Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що на Андріївському узвозі під час "реконструкції" зруйнували три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ - не зважаючи на статус вулиці як заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

Сьогодні Попов зробив заяву, що на Андріївському узвозі розташовано 5 будинків в аварійному стані, деякі з них доведеться демонтувати, а згодом відновити.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.