В Естонії продають історичну пам'ятку - морську фортецю. ФОТО

В Естонії виставили на продаж колишню батарейну морську фортецю, побудовану за розпорядженням російського імператора Миколи I.

Про це повідомляють NewsRu із посиланням на Postimees.

Будівництво фортеці в Талліні (у складі Російської імперії місто називалося Ревель) тривало 13 років - з 1828 по 1840 рік.

Спочатку там розташовувалася артилерійська батарея, потім казарма, а з 1920 року - в'язниця, яка проіснувала до 2002 року. У 2007 році ця пам'ятка архітектури стала туристичним об'єктом - парком культури.

Тепер же АТ "Державна нерухомість Естонії" виставило фортецю площею в 40 000 квадратних метрів на торги за початкову ціну в 3 мільйони євро. Заявки приймаються до 19 червня.

Оскільки нерухомість має статус історичної пам'ятки і охороняється державою, то на використання цього об'єкта накладені деякі обмеження.

У планах мерії міста - провести реконструкцію цього об'єкта.

Талліннська міськрада в 2011 році затвердила детальне планування району Батарейної в'язниці і Гавані гідропланів, відомої як колишня Батарейна морська фортеця Ревеля. Планування передбачає перетворення цієї історичної ділянки в розважальну зону.

Крім відновлення історичних пам'яток, планується побудувати в цілому шість будинків висотою до шести поверхів комерційного та адміністративного призначення.

 Фото: patarei.org

Околиці фортеці очистять від "малоцінних будівель радянського періоду", внутрішні двори будуть приведені в порядок і озеленені, на ділянці на південь від мортирних батарей і люнету, де великий перепад висот, передбачено амфітеатр зі сценою.

Крім просторої головної площі тут має з'явитися кілька невеликих площ з дитячим ігровим майданчиком, кафе на відкритому повітрі і "куточками відпочинку". Місця для стоянок автомобілів передбачені в основному під землею і в двоповерховому гаражі.

Однією з домінант зони, за новим планом, має стати Палац юстиції Естонії.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.