Південно-Західна залізниця запустила ретропоїзд

Південно-Західна залізниця сьогодні запустила курсування екскурсійного ретропоїзду.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Поїзд курсуватиме щоденно з відправленням о 13:56 з Центрального залізничного вокзалу. Поїзд має три вагони, з яких - два пасажирських (по 50 сидячих місць) та вагон-ресторан.

 

Вартість екскурсії становить 25 гривень. Квитки можна придбати в касі № 19 приміського вокзалу. Час у дорозі - близько двох годин.

Як повідомив головний інженер пасажирської служби Південно-Західної залізниці Олександр Ясинецький, поїзд рухає паротяг виробництва Ворошиловградського паротягобудівного заводу 1953 року випуску. За його словами, швидкість паротяга розрахована на 80 км/год.

Ретропоїзд курсує по так званому Київському кільцю, проходячи, зокрема, станції "Петрівка", "Борщагівка", "Дарниця" та "Київ-Московський".

Прес-служба ПЗЗ повідомила, що на сьогоднішній перший рейс поїзда було продано 68 квитків.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.