В Україні знімуть художній фільм про депортацію кримських татар

Наприкінці вересня в Криму стартують зйомки художнього фільму "Хайтарма" ("Повернення"). В основі сюжету - доля двічі Героя СРСР, кримського татарина Амет-Хан Султана. Влада не підтримала стрічку, тож кіно зніматиметься на приватні кошти.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на актора й режисера Київського театру на Лівому березі, постановника фільмів "Темні води" та "Операція Чегевара" Ахтема Сейтаблаєва.

"Це буде фільм про трагічну сторінку життя мого народу - кримських татар. Сама ж історія буде заснована на долі двічі Героя СРСР, льотчика-винищувача Амет-Хан Султана, який брав участь у визволенні Криму в складі Восьмої повітряної армії", - розповів режисер.

Російські організації не дають назвати аеропорт Симферополя іменем Амет-Хан Султана

За його словами, Султан, у складі цієї ж армії, 9 травня 1944 року звільняв Севастополь. Він отримав короткострокову відпустку, тому що командир полку знав, що його мала батьківщина - Алупка.

"А 18 травня 1944 року о 4-ій ранку за наказом Сталіна почалася депортація кримських татар за звинуваченням нібито в зраді і співпраці з фашистами", - зазначив Сейтаблаєв.

Режисер наголосив, що всіх кримських татар протягом одного дня депортували з Криму в вагонах для худоби. В дорозі їх загинуло практично 40%.

Хоча згідно з тією ж радянською статистикою, всі чоловіки кримськотатарської національності з 18 років служили в рядах Червоної армії і захищали батьківщину. А в цей час їх матерів, сестер, дочок, батьків, бабусь і дідусів вантажили у вагони і депортували в Середню Азію і на Урал.

"Ось про це і буде фільм", - додав він.

"Поки татари воювали, їхніх жінок і дітей вивезли в Узбекистан". Спогади з проекту "1939-1945: Неписана історія"

За словами режисера, стадія активної підготовки до створення фільму розпочнеться з середини липня, а в кінці вересня почнуться зйомки.

"Робоча назва - "Хайтарма ". У перекладі з татарської - "Повернення". Для мене така назва - стислий зміст тієї чи іншої історії. Мовляв, не тільки погане, але і хороше повертається", - сказав Сейтаблаєв.

Картина буде знята на приватні гроші - "у держави ідея про створення такого фільму не знайшла прихильності".

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

"Дякувати Богу, що знайшовся кримський татарин, який хоче, щоб фільм зняли", - зазначив ініціатор проекту.

Попередньо, бюджет картини складе близько $2,5 млн. Основні витрати підуть на відтворення подій: костюми, зброю, техніку, потяги, машини, літаки. Зйомки зосередять в Алупці, Бахчисарайському районі, та Судаку.

Як відомо, бюджет фільму про Героя СРСР, льотчика-бомбардувальника з Полтави Івана Даценка "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" склав близько $2 млн.

Про інші фільми, присвячені історичним подіям, читайте і дивіться на ІП в темі "Кіно".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.