Янукович розповів, як святкувати День Незалежності

Президент України Віктор Янукович підписав указ "Про відзначення 21-ої річниці незалежності України".

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.

Згідно з указом, уряд має протягом двох тижнів створити оргкомітет з підготовки та відзначення цьогорічного Дня незалежності, а також протягом місяця розробити та затвердити відповідний план заходів.

План, зокрема, повинен передбачати організацію та проведення 23 серпня, у День державного прапора України, церемонії урочистого підняття державного прапора в Києві, Севастополі, обласних і районних центрах, інших населених пунктах.

Йдеться також про організацію урочистостей з нагоди 21-ї річниці незалежності у столиці України за участю представників органів державної влади та місцевого самоврядування, депутатського та дипломатичного корпусу, громадських, релігійних і міжнародних організацій, науковців, української діаспори, делегацій з Криму, областей країни, Києва та Севастополя, а також святкових заходів в обласних і районних центрах, інших населених пунктах.

Крім того, йдеться про покладення квітів до пам'ятних знаків і пам'ятників видатним діячам українського державотворення, борцям за свободу і незалежність України; організацію заходів зі сприяння реалізації громадських (зокрема молодіжних) ініціатив, спрямованих на консолідацію суспільства.

План заходів із підготовки до свята також має стосуватися проведення наукових конференцій, виставок фото- та архівних документів, присвячених історії українського державотворення та питанням сучасного розвитку держави; культурно-мистецьких заходів і спортивних змагань; виставок досягнень у сферах економіки, науки, освіти та культури; показу по телебаченню документальних фільмів про історію українського державотворення тощо.

Кабмін має забезпечити здійснення видатків на організацію та проведення заходів із нагоди 21-ї річниці незалежності України.

Згідно з указом, Рада міністрів Криму, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації повинні затвердити регіональні плани заходів до Дня незалежності України і забезпечити їх виконання.

Вони також мають вжити додаткових заходів із упорядкування об'єктів культурної спадщини, пам'ятників та місць поховань борців за незалежність України.

Йдеться також про забезпечення 24 серпня 2012 року святкових феєрверків у Києві та Севастополі, обласних центрах, містах-героях.

У свою чергу МЗС має вжити заходів щодо залучення до участі в урочистостях з нагоди 21-ї річниці незалежності України іноземних дипломатів та представників української діаспори, організації нашими закордонними дипустановами заходів до Дня незалежності за участю місцевих українських громад.

Держкомтелерадіо має забезпечити висвітлення, у тому числі за кордоном, заходів з підготовки та відзначення 21-ї річниці незалежності України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.