ЦДАГО підготував онлайнпроєкт "30 днів до проголошення Незалежності"

На виставці представлені документи, які відтворюють щоденну хронологію подій протягом 30 днів до проголошення незалежності України. Вони містять інформацію про суспільно-політичне, економічне, соціальне та культурне життя в республіці впродовж 26 липня – 24 серпня 1991 року

Центральний державний архів громадських об'єднань України, у фондах якого зберігаються документальні джерела із суспільно-політичної історії України новітньої доби, презентує на своєму офіційному веб-сайті та на сторінці в соціальній мережі Фейсбук документальний онлайн-проект "30 днів до проголошення Незалежності України. Історичний репортаж".

 

Кожного дня впродовж 26 липня — 24 серпня архів публікуватиме документи, які відтворюють щоденну хронологію подій протягом 30 днів до проголошення Незалежності України.

Загалом анонсований ЦДАГО України історичний проект включає понад сорок документів Національного архівного фонду, більшість з яких презентуватимуть уперше. Його унікальність полягає в документальному засвідченні щоденної хроніки подій з історії нашої держави протягом 30 днів до проголошення її Незалежності.

Переглядати щоденну документальну хроніку можна за посиланнями: http://cdago.gov.ua (веб-сайт архіву, рубрика "Виставки") та https://www.facebook.com/cdago.gov.ua

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.