ЦДАГО підготував онлайнпроєкт "30 днів до проголошення Незалежності"

На виставці представлені документи, які відтворюють щоденну хронологію подій протягом 30 днів до проголошення незалежності України. Вони містять інформацію про суспільно-політичне, економічне, соціальне та культурне життя в республіці впродовж 26 липня – 24 серпня 1991 року

Центральний державний архів громадських об'єднань України, у фондах якого зберігаються документальні джерела із суспільно-політичної історії України новітньої доби, презентує на своєму офіційному веб-сайті та на сторінці в соціальній мережі Фейсбук документальний онлайн-проект "30 днів до проголошення Незалежності України. Історичний репортаж".

 

Кожного дня впродовж 26 липня — 24 серпня архів публікуватиме документи, які відтворюють щоденну хронологію подій протягом 30 днів до проголошення Незалежності України.

Загалом анонсований ЦДАГО України історичний проект включає понад сорок документів Національного архівного фонду, більшість з яких презентуватимуть уперше. Його унікальність полягає в документальному засвідченні щоденної хроніки подій з історії нашої держави протягом 30 днів до проголошення її Незалежності.

Переглядати щоденну документальну хроніку можна за посиланнями: http://cdago.gov.ua (веб-сайт архіву, рубрика "Виставки") та https://www.facebook.com/cdago.gov.ua

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.