Затулін святкуватиме в Україні річницю подорожі Катерини ІІ до Криму

Інститут країн СНД проведе в Україні низку заходів з нагоди 225-річчя великої подорожі Катерини II до Новоросії та Криму.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на директора інституту Костянтина Затуліна.

"Ми запланували до проведення в Україні пам'ятні заходи з нагоди цієї дати", - сказав Затулін під час телемосту Київ-Москва у вівторок.

За його словами, 17 липня круглий стіл буде проведено в Дніпропетровську, 22 липня - в Севастополі, 24 липня - у Феодосії.

Всі заходи супроводжуватимуться виступом Кубанського козацького хору.

Кубанський козацький хор виконує гімн України на Львівському ТБ

На думку Затуліна, "період Новоросії свідчить, що Україна та Росія не можуть існувати одна без одної", і мають об'єднати зусилля "в боротьбі з проблемами, які виникають сьогодні".

Новоросія - назва, яку адміністрація Російської імперії використовувала на позначення територій довкола узбережжя Чорного й Азовського морів після ліквідації Запорозької Січі. В часи Речі Посполитої і Гетьманщини використовувалася назва "Дике Поле".

Про те, як Катерина ІІ заселяла Дике Поле за допомогою депортацій, читайте в розділі "Тексти"

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.