На дні Дніпра під Хортицею знайшли 500-річний човен

У Запоріжжі біля острова Хортиця вчені підняли на поверхню човен, якому, за попередніми підрахунками, 500 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Знахідку доправили до ангарів для точного визначення дати побудови човна.

Фахівці підводно-археологічної експедиції Національного заповідника "Хортиця" помітили човен у руслі Старого Дніпра ще минулого року. Відтоді вчені розпочали процес його дослідження. Весь цей час вони з’ясовували можливість підняти його на поверхню.

За словами археологів Національного заповідника "Хортиця", це так званий човен-однодеревка. Його зроблено з суцільної деревини – дуба. Довжина човна становить 8 метрів, ширина – 1 метр.

На перший погляд, вік човна може сягати 500 років. Археологи припускають, що його могли використовувати і стародавні слов’яни, тоді вік "однодеревки" може сягнути 1000 років.

Точна дата виготовлення човна стане відомою після радіовуглецевого аналізу, який триватиме близько півроку. Після того розпочнеться період дворічної консервації пам’ятки і передача її до Музею судноплавства, який розпочав роботу на острові Хортиця.

Нагадаємо, восени 2010 року на Хортиці археологи підняли з дна Дніпра "запорізький дуб" - бойовий козацький човен XVIII сторіччя.

Читайте також: "Як козаки у Дніпровському лимані воювали разом із засновником ВМФ США"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.