Міліція підтвердила, що Андріївський узвіз уже не є пішохідним

На Андріївському узвозі в Києві встановлено знак "Рух заборонено", який згідно з Правилами дорожнього руху дозволяє проїзд транспорту.

Така відповідь надійшла від Управління державної автомобільної інспекції у відповідь на запит голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександру Бригинцю.

Державтоінспекція повідомила, що на Андріївському узвозі встановлено дорожні знаки "Рух заборонено" і "Тупик", що мають обмежувати рух на ділянці від вул. Володимирської до вул. Боричів тік.

Разом із тим, відповідно до вимог розділу 33 Правил дорожнього руху України дія дорожнього знаку 3.1 "Рух заборонено" не поширюється на транспорті засоби, що належать та обслуговуються громадянами, які проживають або працюють у цій зоні. А також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

Бригинець наголосив, що у відповіді Державтоінспекції йдеться також про те, що відповідно до встановлених знаків Андріївський узвіз не є пішохідною зоною.

"Це дивно, адже до реконструкції Андріївський узвіз мав статус пішохідної вулиці, - зазначив депутат. - Хто змінив відповідний статус, якщо Київрада ніякого рішення щодо цього не приймала?".

Крім того, у 2004 році з метою виключення наскрізного руху на Андріївському узвозі в районі будинку №34 були встановлені фізичні перешкоди для авто, які зараз відсутні. Куди і за допомогою кого вони зникли, міліція не знає.

Нагадаємо, у червні цього року Державна будівельно-архітектурна комісія заявила про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.