Дискусія про сталінські репресії в пострадянських архівах. ВІДЕО

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні провело публічну дискусію "Відображення репресій та інших злочинів радянського тоталітарного режиму в пострадянській та західній історіографії й архівній справі".

Під час заходу обговорювалися питання:

- З якими проблемами стикаються дослідники історії репресій в Радянському Союзі на
заході та в країнах колишнього СРСР? Чому існують дві різні парадигми в західній та
пострадянській історіографії цього періоду? В чому вони полягають?

- Проблема відкритості пост-радянських архівів в різних країнах колишнього СРСР:
законодавчі бар’єри, захист приватності та суспільна значущість архівних даних,
знищення архівних матеріалів, проблема джерел, їх інтерпретації та декласифікації

- Парадигма західної історіографії радянської історії та репресій: дуалізм Холодної війти,
ревізіонізм та пост-ревізіонізм

- Цифровий архів Сталіна як приклад співробітництва між західними та пострадянськими
істориками та архівістами.

Головний доповідач: Вадим Стакло, Цифровий архів Сталіна, Єльський університет,
США.

Дискутанти: Сергій Кокін, заступник начальника Архіву СБУ, Каріна Коростеліна, професор університету Джорджа Мейсона (США), Аліна Шпак, історик (Україна).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.